Вовчаковий антикоагулянт
Біохімічні дослідження крові
Діагностика COVID-19
Кардіо-ревматоїдна панель
Гематологічне дослідження
Генетичні дослідження
Дослідження анемії
Панель ліпідного обміну
Панель вуглеводного обміну
Цитологічні дослідження
Бактеріологічні дослідження
Онкомаркери
Пренатальна діагностика
Маркери аутоімунних захворювань
Алергологічні дослідження
Гормональні дослідження
Інфекційні дослідження
Дослідження калу
Дослідження сечі
Вовчаковий антикоагулянт
Термін виконання: 1 день
Вовчуковий антикоагулянт — це аутоантитіло, яке зазвичай присутнє в сироватці крові у пацієнтів з різними аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, антифосфоліпідний синдром та інші. Незважаючи на свою назву, вовчуковий антикоагулянт не має нічого спільного з вовчаком як таким, а є антикоагулянтом, тобто речовиною, що взаємодіє з білками системи згортання крові, підвищуючи ризик тромбоутворення.
Вовчуковий антикоагулянт впливає на функцію фосфоліпідів, що можуть змінювати функціонування процесу згортання крові. Це може призводити до підвищеного ризику тромбоутворення (тромбофілія) і розвитку таких ускладнень, як тромбози, інсульти, інфаркти, а також до викиднів при вагітності.
Метод дослідження
- Метод: Імуноферментний аналіз (ELISA), методи агрегації тромбоцитів, коагулограма.
- Тип дослідження: Визначення наявності вовчукового антикоагулянту в сироватці крові.
Що визначає аналіз
- Оцінка ризику тромбоутворення: Виявлення вовчукового антикоагулянту є важливим для оцінки схильності до утворення тромбів.
- Діагностика антифосфоліпідного синдрому (APS): Вовчуковий антикоагулянт є одним із маркерів антифосфоліпідного синдрому, який може призвести до тромбоутворення, викиднів під час вагітності, а також інших тромбоемболічних ускладнень.
- Моніторинг хворих на системний червоний вовчак (СЧВ): Вовчуковий антикоагулянт часто виявляється у пацієнтів з СЧВ та іншими аутоімунними захворюваннями.
Показання для проведення
- Підозра на антифосфоліпідний синдром: Пацієнти з тромбоемболічними ускладненнями (тромбоз глибоких вен, інсульт, інфаркт міокарда), особливо без інших очевидних причин тромбоутворення.
- Викидні: Пацієнти з історією декількох спонтанних викиднів, особливо на ранніх термінах вагітності, які можуть бути пов'язані з антифосфоліпідним синдромом.
- Системний червоний вовчак (СЧВ): Для діагностики та моніторингу пацієнтів з СЧВ, оскільки вовчуковий антикоагулянт є частим маркером у цих пацієнтів.
- Аутоімунні захворювання: Для виявлення аутоімунних захворювань, пов'язаних з підвищеним ризиком тромбоутворення.
Інтерпретація результатів
- Нормальні значення: Відсутність вовчукового антикоагулянту в сироватці крові.
- Підвищені рівні вовчукового антикоагулянту: Позитивний результат тесту на вовчуковий антикоагулянт може свідчити про наявність антифосфоліпідного синдрому або іншого аутоімунного захворювання з підвищеним ризиком тромбоутворення.
Додаткові дослідження
- Антитіла до кардіоліпіну IgG та IgM: Це ще один маркер антифосфоліпідного синдрому, який часто використовується в комбінації з тестом на вовчуковий антикоагулянт.
- Антитіла до β2-гілікопротеїну: Ще один тест для діагностики антифосфоліпідного синдрому.
- Коагулограма: Для оцінки загального стану системи згортання крові і визначення рівня тромбоцитів.
Важливі зауваження
- Фальшиво позитивні результати: Вовчуковий антикоагулянт може бути присутнім у здорових осіб, а також під час інфекційних процесів, вагітності та деяких медикаментозних терапій.
- Фальшиво негативні результати: Вовчуковий антикоагулянт може не бути виявлений у деяких пацієнтів, які мають антифосфоліпідний синдром, але в даний момент знаходяться в ремісії або мають низький рівень антитіл.
Висновок
Тест на вовчуковий антикоагулянт є важливим інструментом для діагностики аутоімунних захворювань, таких як антифосфоліпідний синдром та системний червоний вовчак. Він допомагає виявити підвищений ризик тромбоутворення та викиднів, а також є важливим для моніторингу стану пацієнтів з цими захворюваннями.
- Здача крові: Аналіз зазвичай проводиться на натщесерце, оскільки це забезпечує точність результатів.
- Медикаментозне втручання: Якщо пацієнт приймає антикоагулянти чи інші лікарські засоби, важливо повідомити лікаря, оскільки деякі ліки можуть впливати на результати тесту.