Лактозна непереносимість

Лактозна непереносимість – це стан, спричинений дефіцитом лактази, ферменту, який розщеплює лактозу (молочний цукор) на глюкозу та галактозу. Непереносимість лактози призводить до труднощів із перетравленням молочних продуктів, викликаючи симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. Дослідження дозволяє визначити наявність генетичної схильності або підтвердити факт порушення засвоєння лактози.

Методи діагностики:

1. Генетичний тест: Виявлення генетичних варіантів, які впливають на активність ферменту лактази.
2. Лактозний тест з дихальним воднем: Оцінка рівня водню у видихуваному повітрі після вживання лактози.
3. Кров'яний тест на глюкозу після навантаження лактозою: Вимірювання підвищення рівня глюкози в крові.
4. Аналіз калу (рН): Використовується для дітей, щоб оцінити ферментацію лактози.

Показання для призначення:

• Відчуття здуття живота, діарея, нудота після вживання молочних продуктів.
• Хронічний біль у животі без встановленої причини.
• Сімейна історія лактозної непереносимості.
• Оцінка харчових алергій.

Матеріал для дослідження:

• Зразок крові (для генетичного тесту або тесту на рівень глюкози).
• Видихуване повітря (для водневого тесту).

Інтерпретація результатів:

• Нормальна переносимість: Наявність активного ферменту лактази.
• Первинна лактозна непереносимість: Генетичне зниження активності лактази в зрілому віці.
• Вторинна лактозна непереносимість: Тимчасове зниження ферменту через інші захворювання (глютенова ентеропатія, інфекції).

Рекомендації:

• При підтвердженні лактозної непереносимості рекомендується обмеження молочних продуктів у раціоні або використання продуктів без лактози.
• Прийом ферментних препаратів, що містять лактазу, для поліпшення засвоєння молочних продуктів.
• Альтернативи для отримання кальцію та вітаміну D (рослинне молоко, зелень, добавки).

Примітка:
Самодіагностика не рекомендується. Симптоми лактозної непереносимості можуть бути схожими на інші захворювання травної системи, тому важлива консультація лікаря.